
Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Что, как, привет! Всем бро, меня зовут Джи-Реп, и я тут, чтобы открыть перед вами мой темный мир наркомании и гангста-рэпа. Завалитесь в кресло, погрузитесь со мной в нашу историю, где марки NBOM, закладки, дурочки и прочие штучки будут в центре внимания.
Одним солнечным днем, когда хохотунчики бушевали в моей голове, я решил попробовать новое приключение. Долго я слышал о закладках NBOM, они обещали настоящую мару, хоть и с синтетическим привкусом. Зная, что жало иглы может быть опасным, но не решившись на ускоритель, я с упоением отправился к своему дилеру.
Сидит такой он, кроша бит в своей лаборатории. Мужик суровый, с татуировками на руках, которые явно не для красоты делал. Вот я и подбежал к нему, на нервах да так, что весь коричневый мир представлялся мне серым.
- Эй, дилер, давай уже эти закладки NBOM, - говорю я ему, нервно покусывая губу.
- А что, Джи-Реп, ты готов нанюхаться синтетической мары? - зловеще оглядел меня дилер, - Это может быть настоящий каток, парень.
Я ухмыльнулся и сказал: "Это моя граната, бро"
Дилер, недолго думая, сунул мне пакетик в руку. Я уставился на него, ощущая, что с каждой секундой мои приветливые хохотунчики становятся более зловещими. Чем больше в голове я видел закладки, тем больше они начинали меня привлекать. У меня закружилась голова, и я начал спешить домой, чтобы не пропустить эту экскурсию по миру NBOM.
Дома я нахлобучил свои реперские очки и включил громкую музыку. Чтобы создать нужную атмосферу, я достал свои любимые альбомы гангста-рэпа. Открываю плейлист, ощущая, как хохотунчики в моей душе превращаются в настоящих гангста из клипов.
Залпом я выпил энергетика и решился, - Ну что, Джи-Реп, настало время встретиться с марой NBOM.
Я разложил закладки на столе и приготовился к путешествию. На столе виднелись цветные квадратики, словно мой собственный хип-хоповый калейдоскоп. Взяв одну из них, я положил ее на язык и закрыл глаза, ждущий, что сменятся цвета и формы мира вокруг.
И вот, оно наступило - ощущение, словно я попал в фильм Тарантино. Меня начало качать, словно плотно закрепленные на мне битами и рифмами. Мои хохотунчики преобразились в крики "Еще, еще!
Через несколько минут, которые казались веком, я очнулся. Мир вокруг меня стал ярче, словно настроение ботана, получившего на пятерку по математике. Решил немного прогуляться, насквозь ощущая ту самую мару, которая уже начала проникать в каждую клеточку моего тела.
- Эй, поехали вместе на ощупь города, - предложил я своим хохотунчикам.
"О, братан, так не хухры-мухры! Хочу кока, такую же, как у хаха там в черном"
И вот я у него в кармане ускоритель нашел. Он намекал, что это не простой порошкометатель, а настоящая драгоценность.
Мы провалились в ночной город, словно в черную дыру. Все вокруг стало мелькать, словно на битбоксе разборка. Башни небоскребов стали словно мегаполисом из видеоигр, а прохожие превратились в зомби-тупиц.
И тут я услышал, как хохотунчики начали говорить мне об одном таинственном веществе - коричневом. Я чувствовал его запах, словно героин, манил меня своей сладостью. Я нашел дилера, который пообещал мне знакомство с этой новой марой.
"Он дал мне мой вектор, взял мои деньги и, словно человек-паук, исчез в ночи"
Возвращаясь домой, я чувствовал, что NBOM уже почти отчуждает меня от реальности. Каждый шаг казался мне танцем брейк-дансом, каждый звук - смесью гитары и баса.
И вот, наконец, я нашел эту забытую вселенную гангста-рэпа. Закрыл дверь за собой, включил музыку и спрятался под одеяло. Но не тут-то было! Вместо пульсирующего бита я услышал свои собственные сердца в ушах.
"Что за фигня?" - подумал я, не зная, как мне с этим справиться. Открыв глаза, я увидел, как хохотунчики развелись, словно коты после шалости. Мне хотелось закричать от боли, но я сдержался, чувствуя, что это их выкидыш. Вспоминать об этом я могу лишь с грустью и пониманием, что погружение в темный мир наркотиков и гангста-рэпа может привести к жестоким последствиям.
Так что, бро, остерегайся жал сомнительных наслаждений, лучше кати свои биты и оставайся настоящим гангстером внутри своей души!